Перші дерева в садах Zappeion були висаджені в 1857 році. Архітектор Теодор Хансен, переглядаючи креслення для виставкового залу Zappeion, також розробив план садів. Згідно з істориком архітектури Костянтином Е. Бірісом, проєкт був виконаний французьким архітектором Дезіром Маттоном із внесенням деяких змін.
Сади Заппейон, спочатку у французькому геометричному стилі, пізніше були перероблені у вільні вигнуті лінії англійського саду. Посадкою керував афінський землероб Антіоніос Шмітт, син баварського головного садівника Королівського саду Фредеріка Шмітта.
Бажання Евангеліса Заппаса полягало в тому, щоб підкреслити красу ідилічного та історичного ландшафту прибережного району Іліссос.
Спочатку було висаджено майже 200 платанів і кілька евкаліптів. Зрошення садів було засновано в 1932 році американською компанією Ulen. Видатний скульптор Г. Дімітріадес завершив оздоблення садів гідротехнічними спорудами, статуями і чавунними ліхтарями. На основі планів 1956 року було відновлено 1.000 квадратних метрів дерну разом із додатковою рослинністю вздовж огорож і країв. Крім того, проведено додаткову посадку існуючих міжрядь разом із необхідним збагаченням новими видами дерев та кущів.
В парку встановлені численні пам’ятники, скульптури і погруддя видатних громадян Греції. Ще однією родзинкою є зелені папуги, які сплітають великі гнізда-колонії в гілках дерев і привертають увагу відвідувачів своїм гомоном.
Pirmie koki Zappeiona dā rzos tika iestā dī ti 1857. gadā . Arhitekts Teodors Hansens, pā rskatot Zappeiona izstā ž u zā les rasē jumus, izstrā dā ja arī dā rza plā nu. Pē c arhitektū ras vē sturnieka Konstantī na E. Birisa teiktā , projektu ar daž ā m izmaiņ ā m veica franč u arhitekts Desirs Matons.
Zappeiona dā rzi, kas sā kotnē ji bija veidoti franč u ģ eometriskā stilā , vē lā k tika pā rveidoti par angļ u dā rza brī vi izliektā m lī nijā m. Stā dī š anu pā rraudzī ja Atē nu lauksaimnieks Antonioss Š mits, Karaliskā dā rza Bavā rijas galvenā dā rznieka Frederika Š mita dē ls.
Evangeļ a Zappa vē lme bija uzsvē rt Ilisas piekrastes zonas idilliskā s un vē sturiskā s ainavas skaistumu.
Sā kotnē ji tika iestā dī ti gandrī z 200 platā nu un vairā ki eikalipti. Dā rzu apū deņ oš anu 1932. gadā ieviesa amerikā ņ u uzņ ē mums Ulen. Izcilais tē lnieks G. Dimitriadess pabeidza dā rzu dekorē š anu ar hidrotehniskā m konstrukcijā m, statujā m un č uguna laternā m. Pamatojoties uz 1956. gada plā niem, tika atjaunoti 1000 kvadrā tmetri zā liena, kā arī izveidoti papildu veģ etā cijas avoti gar ž ogiem un malā m. Turklā t tika veikta esoš o rindu papildu apstā dī š ana, kā arī nepiecieš amā bagā tinā š ana ar jaunā m koku un krū mu sugā m.
Parkā ir daudz ievē rojamu Grieķ ijas pilsoņ u pieminekļ u, skulptū ru un krū š utē liem. Vē l viens spilgts notikums ir zaļ ie papagaiļ i, kas koku zaros vij lielas ligzdas-kolonijas un ar savu č aloš anu piesaista apmeklē tā ju uzmanī bu.