Базиліка святого Георгія (Іржі) - друга за величиною церква Празького граду. На початку XIII століття до південної сторони вежі була прибудована капела св. Людмили. Південний портал базиліки (з Іржської вулиці) прикрашений рельєфом, що зображує св. Іржі, який воює з драконом (автор Бенедикт Рід).
Західний фасад базиліки набув сучасного вигляду в період бароко в результаті перебудови, зробленої Франческо Каратті (в 1671 році) і Франтишеком Максиміліаном Канька (в 1718-1722 роках). Скульптури на фасаді зображують князя Вратислава і абатису Младу.
Базиліка являє собою тринефний об'єм з романськими сполученими вікнами і крипт, що знаходиться під піднесеним пресбітерієм. У крипті, що відноситься до XII століття, була похована ігуменя монастиря. У базиліці був похований і її засновник князь Вратіслав (місце поховання відмічене кам'яним саркофагом з розмальованим доповненням), а також кілька князів з роду Пржемисловічей. На стінах хору збереглися залишки романських розписів. У південній стіні базиліки знаходиться капела св. Людмили. Надгробок було зроблено на замовлення Карла IV, хоча тіло святої було перевезено в базиліку вже в 925 році.
Jura (Jiri) bazilika – otra lielā kā baznī ca Prā gas pilī . XIII gadsimta sā kumā torņ a dienvidu pusē tika pievienota Sv. Ludmila. Bazilikas dienvidu portā lu (no Irzhskaya ielas) rotā reljefs, kas attē lo Sv. Rū sa, kas cī nā s ar pū ķ i (autors Benedikts Rī ds).
Bazilikas rietumu fasā de ieguvusi modernu izskatu baroka periodā , pateicoties Franč esko Karati (1671) un Františ eka Maksimiliā na Kankas (1718-1722) rekonstrukcijai. Skulptū ras uz fasā des attē lo Vroclavas princi un abati Mladu.
Bazilika ir trī s navu apjoms ar romā nikas stila savienojoš iem logiem un kriptu zem paaugstinā tas presbiterijas. Klostera abate tika apglabā ta XII gadsimtā datē tā kriptā . Bazilikā tika apglabā ts tā s dibinā tā js kņ azs Vratislavs (apbedī juma vietu iezī mē akmens sarkofā gs ar krā sotu piebū vi), kā arī vairā ki Prš emislovicu dzimtas prinč i.
Uz kora sienā m saglabā juš ā s romā nikas gleznu paliekas. Bazilikas dienvidu sienā atrodas kapela Sv. Ludmila. Kapa pieminekli pasū tī jis Kā rlis IV, lai gan svē tā ķ ermenis tika pā rvests uz baziliku 925. gadā .