Як духівники "наживаються" на прихожанах
Нещодавно повернулася із подорожі "Паломництво до Фатіми
(ПАЛОМНИЦЬКА ПРОГРАМА)
Падуя – Венеція – Мілан – Турин – Сан Ремо – Ніцца – Барселона – гора Монсеррат –
Фатіма 2 дні – Люрд 2 дні – Канни – Монако – Будапешт – Львів". Враження-- яскраві та захоплюючі, проте, турагенція та керівники групи розчарували. Немає бажання надалі мати справу із даною турагенцією та керівниками групи, зокрема священиком Михайлом Розпендовським та дяком Андрієм, які подорожують разом.
"Іхтіс" знаю із Фейсбуку. Недавно. Побачила у них на сайті інфо про дану подорож, вирішили поїхати із братом. Всю необхідну суму оплатили відразу. Проходив час і доводилося думати-гадати, чому не телефонують і не надають інфо про поїздку, як обіцяли. Вже почали хвилюватися, що нас "кинули". Виявляється, менеджери дуже зайняті і мають багато роботи із оформленням документів. Для нас такого плану поїздка по довготривалості була першою і тому виникали різні питання. Доводилося постійно надзвонювати та нагадувати про себе. Нарешті інфо надали.
Поїхали. З Божою допомогою та водіями-професіоналами все було благополучно. Були запізнення на хвилин 10-15, із мого боку. Інколи. Запізнювалися й інші люди. Так, дисципліна має дуже велике значення, оскільки переїзд передбачає точність планування, щоб усе заплановане встигнути. Сама подорож виявилася дуже захоплюючою та неймовірною: стільки святих місць в одній поїздці, стільки нових країн!.. Це чудово та неповторно, справді. В Барселоні було багато часу на самостійну прогулянку (4-5 годин), на море, на фотографування тощо після цікавої екскурсії із екскурсоводом. Ми всі повинні були зібратися біля пам'ятника Колумбу о 21:00 і нас мав чекати приємний сюрприз. На морі ми так і не побували-- оголосили незадовго до зупинки в Барселоні, а купальники та інші пляжні речі ми залишили у валізах в багажнику автобуса. Якби ми знали про те, що будемо мати можливість піти на море не тільки в Каннах, а ще й потім у Барселоні, ми би взяли речі заздалегідь. Скажіть нам про це вчора-- ми будемо обізнані завтра!.. Водії не дозволили скористатися пляжними речами і на наші вмовляння-благання багажник не відкрили і поїхали. Це все бачили керівники-- отець Михайло та Андрій і теж ніяк не відреагували та пішли обідати із іншою частиною нашої групи. Відповідно, ми були розчаровані і нам залишалася лише прогулянка незнайомим містом... На збір групи ми запізнилися-- заблукали і ніяк не могли знайти дорогу назад, питали іноземців, як пройти. Ми запізнилися на 40 хвилин!.. Всі були злі на нас... А що робити, коли перший раз знаходишся в даній країні і заблукав ненавмисне?.. Той обіцяний приємний сюрприз-- це співаючий та кольоровий фонтан, який починає функціонувати рівно о 21:30. Ми з братом заблукали і прийшли о 21:40-- 10 хвилин, відповідно. Священик придумав штраф для нас-- €100. Потім сказав: "Добре, 100 євро я з вас брати не буду." Але, як виявилося пізніше, ми змушені були сплатити 35 євро на вино для групи за те, що запізнилися. Про запізнення та штрафи офіційно нічого не вказано в інформаційному листі про поїздку і на сайті також. Як бути в даному випадку? Як діяти в даній ситуації? Проте, думки наштовхнули на інше: священик, побори, прихожани. А чи правомірно це із юридичної точки зору? Чи правильно це взагалі? Якось не поєднується духовна роль нашого наставника з матеріальною зацікавленістю. Не сповідь, наприклад, а гроші.
Керівники та група раділи, що мають таких "штрафників". Принцип "хвилина-- євро" увійшов у смак. Наступного разу "штрафником" виявилася Оксана-- "щоб не було так прикро Максиму та Маріанні",-- зі слів духівника Михайла, і та заплатила €1. Їй було прикро і вона засмутилася, але заплатила "штраф" 1 євро. Подумайте лише - є різниця: €1 чи €35 ?..
З-поміж усього цього були цікаві люди, було весело, були цікаві дискусії та розмови про усе на світі. Група підібралася різностороння та оригінальна. І знову неприємний момент... А так не хотілося стати "популярною" !.. Ну справді. Отець Михайло підходить до мене і робить зауваження щодо того, щоб нічого не брати із собою зі сніданку в готелі. З його слів, ніби я "забрала увесь піднос сирків і навіть нічого не залишила з їжі для наступної групи"... Хоча це зовсім не так, це просто якийсь наклеп-- навіть ніхто із офіціантів жодних зауважень мені не робив ніколи, а інші наші співгрупники також брали запаковані джеми-фрукти-тістечка із собою. "Що, все ніяк не наїжся?!???"-- такими словами якогось ранку зустрічає мене отець Михайло, а я у відповідь нічого сказати не можу: з повним ротом біжу по валізи в номер, щоб встигнути на автобус... В мене стрес, від стресу не вдається нормально поїсти і час летить, а мене як заклинило... Та кому я буду про це все розповідати? Нікому. Чи священику личить так поводитися з паломниками?
Кожного Божого дня ми молилися зі священиками зранку і ввечері. Андрій читав досить цікаві і нові молитви, складені та підібрані наче індивідуально для кожного із нас! А ще він є цікавим екскурсоводом-- багато чого знає про Венецію. Михайло-- відданий Службі Божій та обов'язковий, добрий організатор. Цьому потрібно віддати належне. Прихожани, які знають священика тільки зі служби в церкві, де він править, знають його тільки таким. Люди, яким випадає велика можливість поїхати з тим же священиком у паломництво, відкривають для себе не лише унікальні святині, а й іншу сторону особистості священика. Не хочу розвінчувати образ отця, але, як на мене, правий один чоловік із нашої групи, який висловив думку, що Отцем може називатися лише Отець Небесний-- Бог.
Останній день нашої поїздки. Доїжджаємо до Львова. Підходить час прощатися. І моїм побажанням було наступне: якщо штраф, то нехай він буде документально оформлений та з фіксованою вартістю. Щоб все було прозоро. Щоб без поборів. Про квитанцію тоді спитати у священика Михайла не наважилася і віджартуватися якось теж не додумалася. Я сприйняла все серйозно. А дарма, мабуть. Складається враження, що такі "штрафи" священик практикує вже не вперше. Мене це вразило. Проте образ священика для мене вже не залишився звичним. Змінилося моє враження. Прийшло розчарування та небажання сповідатися та причащатися саме у таких священиків. А відчуття, як відомо, не брешуть. Зникла святість у священика.
Богу я вдячна за кожен мій день та за те, що повернулися усі живі та здорові, Слава Богу. Дуже сподобалася церква в Турині, де є оригінальна Плащаниця Ісуса Христа-- виникли відчуття присутності самого Христа поряд та те, що він всюдисущий. Щось подібне ми переживаємо, коли посвячуємо Паску, на Великдень. Дуже сподобалася атмосфера у Фатімі, коли служилася меса у супроводі органної музики та велика вечірня хода зі свічками! Грот та чудотворне джерело Божої Матері розчулило теж.
Повернулася я додому з усім світлим та радісним, як навчали нас отці, а от благословення не вистачало... Таке відчуття, що повернулася я без благословення священика... Кажуть, є поїздки, на які дає благословення отець і подейкують, що благословення-- це важлива частина дійства, якщо не сказати-- все. Так от, було відчуття незавершеності...
Kā garī dznieki "gū st peļ ņ u" no draudzes locekļ iem
Es nesen atgriezos no svē tceļ ojuma uz Fatimu
(SVĒ TCEĻ U PROGRAMMA)
Paduja — Venē cija — Milā na — Turī na — Sanremo — Nica — Barselona — Monserata —
Fatima 2 dienas - Lurda 2 dienas - Kannas - Monako - Budapeš ta - Ļ vova ". Iespaidi ir spilgti un aizraujoš i, tomē r ceļ ojumu aģ entū ra un grupu vadī tā ji bija vī luš ies. Andriy, kuri ceļ o kopā .
" Ihtis "Es zinu no plkst. Facebook. Nesen viņ u mā jaslapā ieraudzī ju informā ciju par š o braucienu, nolē mu braukt ar brā li. Zvana un informā ciju par braucienu nesniedz, kā solī ts.
Mums š ā ds tā ls ceļ ojums bija pirmais un tā pē c radā s daž ā di jautā jumi. Nā cā s nepā rtraukti zvanī t un atgā dinā t par sevi. Beidzot informā cija tika sniegta.
Ejam. Ar Dieva palī dzī bu un profesionā liem š oferiem viss bija kā rtī bā . No manas puses bija 10-15 minū š u kavē š anā s. Daž kā rt.
Citi cilvē ki kavē jā s. Jā , disciplī na ir ļ oti svarī ga, jo gā jiens ir saistī ts ar plā noš anas precizitā ti, lai viss bū tu plā nots. Pats ceļ ojums izvē rtā s ļ oti aizraujoš s un neticams: tik daudz svē tu vietu vienā ceļ ojumā , tik daudz jaunu valstu! . . Tas ir brī niš ķ ī gi un unikā li, patieš ā m. Barselonā pē c interesantas ekskursijas gida pavadī bā bija daudz stundu patstā vī gai pastaigai (4-5 stundas), jū rai, fotografē š anai utt. Mums visiem 21:00 bija jā pulcē jas pie Kolumba pieminekļ a un mē s bijā m patī kami pā rsteigti.
Mē s nekad neesam devuš ies pie jū ras - paziņ ojā m neilgi pirms pieturas Barselonā , un autobusa bagā ž niekā atstā jā m peldkostī mus un citas pludmales lietas koferos. Ja mē s bū tu zinā juš i, ka varē sim doties jū rā ne tikai Kannā s, bet arī Barselonā , mē s bū tu paņ ē muš i lietas iepriekš . Pastā sti par to mums vakar - mē s to uzzinā sim rī t! . .
Š oferi nedrī kstē ja izmantot pludmales runas un pē c mū su aicinā juma neatvē ra bagā ž nieku un devā s prom. Vadī tā ji to visu redzē ja - tē vs Mikailo un Andris, kā arī nereaģ ē ja un devā s vakariņ ā s kopā ar pā rē jo mū su grupu. Attiecī gi bijā m vī luš ies un atlika tikai pastaiga pa nepazī stamu pilsē tu...Kavē jā m uz grupas sanā kš anu, apmaldī jā mies un nevarē jā m atrast ceļ u atpakaļ , pabarojā m ā rzemniekus, kā izbraukt. Mē s kavē jam 40 minū tes! . . Visi uz mums bija dusmī gi...Un ko darī t, kad esi š ajā valstī pirmo reizi un netī š ā m apmaldī jies? . .
Š is solī jums ir patī kams pā rsteigums – tā ir dziedoš a un krā saina strū klaka, kas sā k darboties tieš i pulksten 21:30. Mē s ar brā li apmaldī jā mies un ieradā mies attiecī gi 21:40-10 minū tes. Priesteris mums izdomā ja sodu - € 100. Pē c tam sakot: "Nu, 100 eiro es tev neņ emš u. " Bet, kā vē lā k izrā dī jā s, mums bija jā maksā.35 eiro par vī nu grupai par to, ka esam. vē lu.
Un tā pē c es negribē ju kļ ū t "populā rs"! . . Nu tieš ā m. Tē vs Mikailo pieiet pie manis un izsaka piezī mes par to, ka no brokastī m viesnī cā neko neņ em lī dzi. Pē c viņ a teiktā , it kā es "paņ ē mu visu siera paplā ti un pat neko neatstā ju no ē diena nā kamajai grupai" ...kū kas lī dzi. "Ko, visi neē d?!???
- Tē vs Mikailo kā du rī tu mani sveicina ar tā diem vā rdiem, un es nevaru neko atbildē t: es ar pilnu muti skrienu uz koferi istabā , lai paspē tu uz autobusu ...un es esmu iestrē dzis ...Bet kurš vai es runā š u par visu š o stā stu?
Katru Dieva dienu mē s lū dzā m kopā ar priesteriem agri un vakarā . Endrjū lasī ja diezgan interesantas un jaunas lū gš anas, sacerē tas un atlasī tas katram no mums individuā li! Un viņ š ir interesants gids – viņ š daudz zina par Venē ciju.
Mykhailo ir veltī ts kalpoš anai Dievam un obligā ts, labs organizators. Mums tas ir jā izsaka ar cieņ u. Draudzes locekļ i, kuri priesteri pazī st tikai no dievkalpojuma baznī cā , kurā viņ š valda, pazī st viņ u tikai š ā dā veidā.
Cilvē ki, kuriem ir lieliska iespē ja doties svē tceļ ojumā kopā ar vienu un to paš u priesteri, atklā j ne tikai unikā las svē tvietas, bet arī priestera personī bas otru pusi. Negribu atspē kot Tē va tē lu, bet, manuprā t, taisnī ba ir vienam cilvē kam no mū su grupas, kurš pauda viedokli, ka par Tē vu var saukt tikai Debesu Tē vu, Dievu.
Mū su ceļ ojuma pē dē jā diena. Ierodamies Ļ vovā . Ir pienā cis laiks atvadī ties. Un mana vē lme bija sekojoš a: ja naudas sods, tad lai ir dokumentā li un ar fiksē tā m izmaksā m. Lai viss bū tu caurspī dī gs. Lai bez izspieš anas. Toreiz es neuzdroš inā jos pajautā t priesterim Mykhailo par kvī ti un kaut kā neiedomā jos pajokot. Es visu uztvē ru nopietni. Un acī mredzot velti.
Š ķ iet, š ī nav pirmā reize, kad priesteris piekopj š ā dus "sodus". ES biju iespaidots. Tomē r priestera tē ls man nav kļ uvis ikdieniš ķ s. Mans iespaids ir mainī jies.
No š ā diem priesteriem nā ca vilš anā s un nevē lē š anā s atzī ties un pieņ emt komū niju. Un jū tas, kā zinā ms, nemelo. Priestera svē tums pazuda.
Es esmu pateicī gs Dievam par katru savu dienu un par to, ka esmu atgriezies dzī vs un vesels, paldies Dievam. Man ļ oti patika Turī nas baznī ca, kur ir oriģ inā lais Jē zus Kristus Vantis – bija paš a Kristus klā tbū tnes sajū tas, kā arī tas, ka viņ š ir visuresoš s. Kaut ko lī dzī gu mē s piedzī vojam, kad Lieldienas veltā m Lieldienā m. Man ļ oti patika atmosfē ra Fatimā , kad notika mise ē rģ eļ mū zikas pavadī jumā un lielais vakara gā jiens ar svecē m! Mani aizkustinā ja arī grota un brī numainais Dievmā tes avots.
Es atgriezos mā jā s ar visu gaismu un prieku, kā mums mā cī ja mū su tē vi, un ar svē tī bu nepietika ...
Tā da sajū ta, it kā es atgrieztos bez priestera svē tī bas...
Runā , ka ir braucieni, kuros tē vs dod svē tī bu un tiek baumots, ka svē tī ba ir svarī ga darbī bas sastā vdaļ a, ja ne viss. Tā tad radā s nepabeigtī bas sajū ta...
